Інформація

про кількість тваринницьких приміщень, які не використовуються

І Н Ф О Р М А Ц ІЯ

про проведення комплексу весняно-польових робіт

Городоцького району

РОСЛИННИЦТВО

            Для використання виробничої програми в районі нараховується всього землі 72,5 тис.га, з них ліси – 9449 га, забудовані землі – 2966,5 га, відкриті заболочені землі – 200,6 га, сухі відкриті землі – 766,5 га, водоймища – 2726,5-2 га, сільськогосподарські угіддя – 55,4 тис.га, в тому числі рілля – 36,9 га, багаторічні насадження – 1653,9 га, сінокоси – 6087,2 га, пасовища – 10667,8 га,

      Під урожай 2011 року восени по всіх категоріях господарств посіяно озимих зернових на площі 8562 га, що на 1103 га більше до плану, в тому числі с/г підприємствами 3831 га і господарствами населення 4731 га, озимого ріпаку 1209 га. Особливо збільшили посів ПА «Відродження», ТзОВ «Агротучапи», ФГ «ОМО», ННВЦ «Комарнівський», ФГ «Горбунове» та сільські ради: Угрівська, Дубаневицька, Галичанівська, Мильчицька, Родатичівська. Зменшили посів: Керницька, Тучапська, Бучалівська, В.Любінська, Добрянська сільські ради.

     Згідно проведеної інвентаризації перезимівлі озимих зернових площі знаходяться в доброму стані. Станом на 14.03.2011 року проведено підживлення на площі 3200 га, в тому числі с/г підприємствами 2800 га.

      Для проведення комплексу весняно-польових робіт у 2011 році сільськогосподарським підприємствам району різних форм власності потрібно всього 8,5 млн.грн., з них на придбання матеріальних ресурсів 7,5 млн.грн.

      Станом на 14.03.2011 року підприємствами району за рахунок власних коштів придбано матеріальних ресурсів на 4,3 млн.грн., а саме: насіння ярих зернових культур класу еліта і І репродукції на суму 570 тис.грн., мінеральних добрив на суму 2,7 млн.грн., засобів захисту рослин (пестицидів) на суму 84,0  тис.грн, паливно мастильних матеріалів на суму 740 тис.грн.

      Таким чином с/г підприємства району забезпечені: насінням ярих зернових культур на 100%, мінеральними добривами на 87%, засобами захисту рослин  на 81%, паливно мастильними матеріалами на 90%

     Джерелами фінансування загальної потреби коштів передбачається власні кошти 7360 тис.грн. та залучені пільгові банківські кредити -250 тис. грн.

       Решта нестачу коштів – 970 тис.грн. буде покрито за рахунок державного та місцевого бюджетів.

        Під час весняно-польових робіт по всіх категоріях господарств буде посіяно ярих зернових 5298 га, картоплі 4500 га, овочів 1160 га, кормових культур 2275 га. Всього посіву 23174 га. Можливе збільшення посіву до 25000 га. Буде незадіяно 9,2 тис.га. Валові збори зернових культур буде доведено до 45,5 тис.тонн, картоплі 70,5 тис.тонн, овочів 22,7 тис.тонн, озимий ріпак 3,2 тис.тонн.

ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ

      ТзОВ АПП «Львівське» орендувало землі на території таких сільських рад: Завидовичівська – 1729 га, Коропужська – 1235 га, Татаринівська – 244,5 га. Всього 3208,75 га. Виплачено орендної плати на суму 533417 грн., що становить 1,5% від загального розміру нарахованої орендної плати.

      ТзОВ «Агротучапи» орендувало землі на території Тучапської сільської ради на площі 414,4519 га. Виплачено орендної плати на суму 22044 грн., що становить 1,5% від загального розміру нарахованої орендної плати.

     ТзОВ «Агрокультура-Захід» орендувало землі на території Речичанської сільської ради на площі 307,2013 га. Виплачено орендної плати на суму 113864 грн., що становить 1,5% від загального розміру нарахованої орендної плати.

     ТзОВ «Агролендінвест Юкей» орендувало землі на території Угрівської сільської ради на площі 373,4211 га. Виплачено орендної плати на суму 58635 грн., що становить 1,5% від загального розміру нарахованої орендної плати.

      У 2011 році ТзОВ «Агротучапи» заключили договори оренди в Родатичівській сільській раді на площу 117,2969 га та в Тучапській сільській раді на площу 435,0641 га на загальну площу 552,3610 га.

      У 2011 році ТзОВ «Агрокультура-Захід» буде орендувати землі в Повітненській сільській раді на площі 500 га, Долинянській сільській раді на площі 550 га, Добрянській сільській раді на площі 400 га. Мильчицькій сільській раді на площі 300 га, Кліцківській сільській раді на площі 300 га. Всього на площі 2050 га.

      У 2011 році ТзОВ «Агролендінвест Юкей» укладено договори на території Угрівської сільської ради на площі 373,4211 га, додатково буде орундуватися земля на території Градівської, Шоломиницької, Дубаневицької, Вишнянської сільських рад.

      Станом на 15.03.2011 року підживлено 3880 га озимих зернових, що становить 45% до посівної площі. Ріпак підживлено на площі 620 га, що становить 55% до посівної площі. Заготовлено мінеральних добрив 3546 тонн, що становить 92% до потреби. Забезпечено хімічними засобами захисту рослин на 100% (із районного бюджету виділено 50 тис.грн. на закупівлю засобів захисту рослин, що дало змогу закупити 420кг гербіцидів).

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

            В галузі рослинництва працюють інвестиційні проекти:

      ТзОВ АПП”Львівське” на площі 2960 га по вирощуванню ріпаку, кукурудзи на зерно, зернових культур

      ТзОВ „Агрокультура” на площі 1356 га, вирощування гірчиці, гречки на зерно

      ТзОВ „Агротучапи” на площі 1300 га, вирощування зернових культур, ріпаку

       ТзОВ „Агромарк Юкей ” на площі 400 га, вирощування зернових культур, ріпаку

      У 2010 році орендної плати за оренду земельних паїв нараховано 1077 тис.грн. і за оренду майнових паїв 6,3 тис.грн. Фактично виплачено за оренду земельних паїв 1077 тис.грн., що складає 100% до нарахованих.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва

            Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 282 із змінами, внесеними Постановою КМУ № 96 від 7.02.2011 р. «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва, затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва.

Бюджетні кошти спрямовуються для надання сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам аграрних вищих навчальних закладів (у тому числі їх структурним підрозділам, що проводять діяльність з виробництва продукції тваринництва) незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, крім тих, які збанкрутіли, проти яких порушено справу про банкрутство, які перебувають в стадії ліквідації, та фізичним особам бюджетної та спеціальної дотації за:

-         вирощені та продані на забій суб’єктами господарювання, які мають власні (орендовані) переробні потужності, або забиті та перероблені у власних (орендованих) переробних цехах молодняк великої рогатої худоби та свині.

-         поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності

-         поголів’я телиць закуплених у фізичних осіб (населення) для вирощування

-         гатункове молоко

Постановою № 181 від 2 березня 2011 року «Про затвердження розмірів виплат для надання державної підтримки галузі тваринництва на 2011 рік»

Бюджетна дотація за релізоване молоко:

с/г підприємствами – 0,35 грн. за 1 кг   – молоко у перерахунку на базисну

фізичним особам – 0,30 грн. за кг              жирність

            Дотація за молоко надається сільськогосподарським підприємствам і фізичним особам – виробникам молока, що виробили та продали молоко переробним підприємствам, які пройшли атестацію виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів, за 1 кілограм молока в перерахунку на базисну жирність.

            Бюджетна дотація за вирощені та продані на забій і переробку переробним підприємствам:

Молодняк ВРХ – 1,5 грн. за 1 кг живої ваги

Свині (крім свиноматок і кнурів) – 1 грн. за 1 кг живої ваги.

            Тваринницька дотація надається сільськогосподарським підприємствам і фізичним особам за вирощені і продані, в тому числі через товарні біржі та аукціони, на забій і переробку переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів).

            Для надання тваринницької дотації прийнята жива маса однієї тварини становить:

- молодняку великої рогатої худоби:

не менше як 390 кг – для с/г підприємств

не менше як 330 кг – для фізичних осіб

- свиней:

Від 95 до 130 кг – для с/г підприємств

Від 95 до 200 кг – для фізичних осіб

            Тваринницька дотація надається за 1 кг прийнятої живої ваги у разі вирощування тварин не менш як протягом трьох місяців до моменту продажу на забій. Молодняк ВРХ та свині на момент реалізації на переробне підприємство повинні бути ідентифіковані і зареєстровані в установленому порядку.

            Часткове відшкодування витрат фізичним особам (населенню) за закупівлю ової установки індивідуального доїння

-         в межах фактичних витрат, але не більш як 5000 гривень за одиницю.

Відшкодування здійснюється за закуплену фізичною особою у поточному році для власного користування нову установку індивідуального доїння вітчизняного виробництва за умови утримання в особистому селянському господарстві не менш як трьох ідентифікованих і зареєстрованих в установленому порядку корів.

            У разі відчуження зазначеної установки чи її передачі у користування іншим особам до закінчення експлуатаційного строку отримані бюджетні кошти повертаються до державного бюджету.

Постановою КМУ № 182 від 2 березня 2011 року «Про затвердження розмірів бюджетної тваринницькї дотації на 2011 рік» передбачена:

- спеціальна бюджетна дотація за поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності:

            – племінним заводам – до 1900 грн. за одну голову

            – племінним репродукторам – до 1000 грн. за одну голову

            – іншим сільськогосподарським підприємствам – до 600 грн. за одну голову.

            Спеціальна бюджетна дотація за поголів’я телиць, закуплених у фізичних осіб (населення) для вирощування:

- до 7 грн. за 1 кілограм живої ваги.

Дотація за поголів’я телиць надається в разі, коли максимальна жива ввага однієї закупленої тварини не перевищує 150 кілограмів.

Закуплені телиці, що вирощені, повинні бути введені в основне стадо або реалізовані іншим сільськогосподарським підприємствам як нетелі.

У разі не введення телиць в основне стадо або передчасного вибуття (крім реалізації іншим сільськгосподарським підприємствам, як нетелей) сільськогосподарське підприємство повертає до державного бюджету кошти отриманої спеціальної бюджетної дотації.

Порядок використання коштів,

передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва

            Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 282 із змінами, внесеними Постановою КМУ № 96 від 7.02.2011 р. «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва, затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва.

        Бюджетні кошти спрямовуються для надання сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам аграрних вищих навчальних закладів (у тому числі їх структурним підрозділам, що проводять діяльність з виробництва продукції тваринництва) незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, крім тих, які збанкрутіли, проти яких порушено справу про банкрутство, які перебувають в стадії ліквідації, та фізичним особам бюджетної та спеціальної дотації за:

-         вирощені та продані на забій суб’єктами господарювання, які мають власні (орендовані) переробні потужності, або забиті та перероблені у власних (орендованих) переробних цехах молодняк великої рогатої худоби та свині.

-         поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності

-         поголів’я телиць закуплених у фізичних осіб (населення) для вирощування

-         гатункове молоко

         Постановою № 181 від 2 березня 2011 року «Про затвердження розмірів виплат для надання державної підтримки галузі тваринництва на 2011 рік»

         Бюджетна дотація за релізоване молоко:

с/г підприємствами – 0,35 грн. за 1 кг   – молоко у перерахунку на базисну

фізичним особам – 0,30 грн. за кг              жирність

            Дотація за молоко надається сільськогосподарським підприємствам і фізичним особам – виробникам молока, що виробили та продали молоко переробним підприємствам, які пройшли атестацію виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів, за 1 кілограм молока в перерахунку на базисну жирність.

            Бюджетна дотація за вирощені та продані на забій і переробку переробним підприємствам:

Молодняк ВРХ – 1,5 грн. за 1 кг живої ваги

Свині (крім свиноматок і кнурів) – 1 грн. за 1 кг живої ваги.

            Тваринницька дотація надається сільськогосподарським підприємствам і фізичним особам за вирощені і продані, в тому числі через товарні біржі та аукціони, на забій і переробку переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів).

            Для надання тваринницької дотації прийнята жива маса однієї тварини становить:

- молодняку великої рогатої худоби:

не менше як 390 кг – для с/г підприємств

не менше як 330 кг – для фізичних осіб

- свиней:

Від 95 до 130 кг – для с/г підприємств

Від 95 до 200 кг – для фізичних осіб

            Тваринницька дотація надається за 1 кг прийнятої живої ваги у разі вирощування тварин не менш як протягом трьох місяців до моменту продажу на забій. Молодняк ВРХ та свині на момент реалізації на переробне підприємство повинні бути ідентифіковані і зареєстровані в установленому порядку.

            Часткове відшкодування витрат фізичним особам (населенню) за закупівлю ової установки індивідуального доїння

-         в межах фактичних витрат, але не більш як 5000 гривень за одиницю.

Відшкодування здійснюється за закуплену фізичною особою у поточному році для власного користування нову установку індивідуального доїння вітчизняного виробництва за умови утримання в особистому селянському господарстві не менш як трьох ідентифікованих і зареєстрованих в установленому порядку корів.

            У разі відчуження зазначеної установки чи її передачі у користування іншим особам до закінчення експлуатаційного строку отримані бюджетні кошти повертаються до державного бюджету.

Постановою КМУ № 182 від 2 березня 2011 року «Про затвердження розмірів бюджетної тваринницькї дотації на 2011 рік» передбачена:

- спеціальна бюджетна дотація за поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності:

            – племінним заводам – до 1900 грн. за одну голову

            – племінним репродукторам – до 1000 грн. за одну голову

            – іншим сільськогосподарським підприємствам – до 600 грн. за одну голову.

            Спеціальна бюджетна дотація за поголів’я телиць, закуплених у фізичних осіб (населення) для вирощування:

- до 7 грн. за 1 кілограм живої ваги.

       Дотація за поголів’я телиць надається в разі, коли максимальна жива ввага однієї закупленої тварини не перевищує 150 кілограмів.

           Закуплені телиці, що вирощені, повинні бути введені в основне стадо або реалізовані іншим сільськогосподарським підприємствам як нетелі.

            У разі не введення телиць в основне стадо або передчасного вибуття (крім реалізації іншим сільськгосподарським підприємствам, як нетелей) сільськогосподарське підприємство повертає до державного бюджету кошти отриманої спеціальної бюджетної дотації.

Проект

Вноситься народними

депутатами України

                                                                                                                   П. Сулковським

                                                                                                              В. Бевзенком

                                                                                                          Є. Сігалом

                                                                                                                С. Терещуком

                                                                                                         Р. Ткачом

                                                                                                                    М. Тимошенком

ЗАКОН УКРАЇНИ

 Про ринок земель

Цей Закон визначає правові і економічні засади організації і функціонування ринку земель.

РОЗДІЛ I.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 Глава 1. Основні положення

 Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

 У цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні:

аукціон – форма проведення земельних торгів, за якою лот продається переможцю торгів, яким оголошується той учасник, який запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну;

виконавець земельних торгів (далі – виконавець) – юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів та уклала з замовником земельних торгів договір на проведення продажу об’єкту торгів на земельних торгах;

договір відчуження – цивільно-правовий договір, внаслідок укладання якого відбувається перехід права власності на земельні ділянки;

земельні торги – продаж об’єкту торгів (земельного лоту) на конкурентних засадах, які проводяться у формі земельного аукціону або конкурсу;

конкурс – форма земельних торгів, за якою лот продається переможцю торгів, яким оголошується той учасник, який запропонував найкраще поєднання ціни лота, умов використання земельної ділянки та інвестиційних умов відповідно до критеріїв, визначених умовами конкурсу;

крок аукціону – мінімальна надбавка, на яку в ході земельного аукціону здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота;

ліцитатор – фізична особа, яка здійснює безпосереднє проведення земельних торгів у формі аукціону та має спеціальну підготовку;

лот – об’єкт земельних торгів (земельна ділянка або право оренди на неї) із якісними та кількісними характеристиками, що виставляється для продажу на земельних торгах.

організатор земельних торгів (далі – організатор) – фізична або юридична особа, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або державний виконавець відповідно до рішення суду (господарського суду), якому належить право розпорядження земельною ділянкою, і який прийняв рішення про її продаж на земельних торгах;

переможець земельних торгів (далі – переможець) – особа, з числа учасників земельних торгів, яка визначається у ході проведення земельних торгів та за результатами земельних торгів має право на укладання договору купівлі-продажу лота;

ринок земель – система правовідносин між відчужувачами земельних ділянок (права оренди на них), та особами, які набувають право власності (оренди) земельними ділянками, органами державної влади та місцевого самоврядування, пов’язаних з укладенням, виконанням, зміною та припиненням цивільно-правових договорів, які передбачають відчуження земельних ділянок, права оренди на них, спрямованих на задоволення суспільних і державних потреб у ефективному використанні земельних ділянок, їх охороні.

відчужувач земельної ділянки – особа, яка здійснює відчуження земельної ділянки за договором відчуження,

стартова ціна продажу земельної ділянки – ціна, з якої розпочинається продаж земельної ділянки на земельному конкурсі або земельному аукціоні;

учасник земельних торгів (далі – учасник) – зареєстрована виконавцем земельних торгів юридична або фізична особа, яка відповідає вимогам, установленим цим Законом і виявила бажання взяти участь в земельних торгах, та на конкурентних засадах може бути визначена їх переможцем;

Стаття 2. Сфера дії Закону

Положення цього Закону поширюються на суспільні відносини, які виникають на ринку земель.

Вимоги цього Закону не розповсюджуються на правовідносини, пов’язані із  відчуженням земельних ділянок в порядку спадкування.

Стаття 3. Принципи функціонування ринку земель

Ринок земель базується на таких основних принципах:

- забезпечення законності на ринку земель;

- забезпечення раціонального використання та охорони земель;

- забезпечення гарантій та захисту прав суб’єктів ринку земель;

- прогнозування тенденцій, збалансованості, функціонування, змінності ринку земель;

- забезпечення прозорості обороту земель;

- стимулювання конкуренції на ринку земель.         

Стаття 4. Правове регулювання ринку земель

Правове регулювання ринку земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Стаття 5. Суб’єкти ринку земель

Суб’єктами ринку земель є:

фізичні та юридичні особи України;

територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування;

держава в особі відповідних органів державної влади;

особи, які здійснюють примусову реалізацію земельних ділянок відповідно до закону;

іноземні громадяни та особи без громадянства;

іноземні юридичні особи;

іноземні держави.

Стаття 6. Об’єкти ринку земель

Об’єктами ринку земель є:

земельні ділянки, що перебувають у державній, комунальній та приватній власності;

частки у праві спільної власності на земельні ділянки;

земельні ділянки, конфісковані за рішенням суду;

право на оренду земельної ділянки.

Глава 3. Організація ринку земель

Стаття 7. Регулювання ринку земель

Регулювання ринку земель здійснюється шляхом прийняття законодавства, спрямованого на забезпечення:

1) формування ринкової інфраструктури, яка опосередковує оборот земельних ділянок;

2) оподаткування доходів, отримуваних від операцій на ринку земель;

3) встановлення заборон на відчуження земельних ділянок та обмежень щодо набуття їх у власність;

4) надання пріоритетних прав на придбання земельних ділянок;

5) гарантування та захисту прав суб’єктів ринку земель.

Стаття 8. Прогнозування ринку земель

Система прогнозування попиту та пропозицій, розвитку менеджменту та маркетингу на ринку земель включає:

- створення місцевих банків даних попиту та пропозицій на ринку земель;

- щорічне визначення уповноваженими органами, переліку і затвердження обсягів продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та обсягів надходження коштів від їх продажу до відповідних бюджетів;

- періодичну публікацію відомостей про попит і пропозиції на земельні ділянки;

- запровадження системи громадського обговорення інвестиційних проектів щодо розвитку територій.

Заходи із прогнозування ринку земель здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, організації, суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, які здійснюють господарську діяльність у сфері землеустрою, оцінки земель, земельних торгів тощо відповідно до закону.

Стаття 9. Надання консалтингових послуг з питань функціонування ринку земель

Консалтингові послуги з питань функціонування ринку земель передбачають:

- консультування власників землі та землекористувачів;

- надання інформації про результати досліджень щодо попиту та пропозиції земельних ділянок, ціноутворення на ринку земель;

-  інформаційних послуг з питань земельного законодавства, оцінки земель, здійснення цивільно-правових угод та інших послуг щодо обороту земельних ділянок;

- надання суб’єктам ринку земель практичної допомоги щодо набуття та реалізації прав власності на землю.

Консалтингові послуги суб’єктам ринку земель надають фізичні та юридичні особи – суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, які здійснюють господарську діяльність у сфері землеустрою, оцінки земель, земельних торгів тощо відповідно до закону.

Стаття 10. Врахування громадських інтересів при здійсненні відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності

З метою врахування громадських інтересів при здійсненні відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:

- інформують населення через засоби масової інформації про заходи щодо ринку земель;

- залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні заходів щодо розвитку ринку земель;

- забезпечують врахування інтересів територіальних громад при розробці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель.

Стаття 11. Публікація оголошень з питань, пов’язаних із відчуженням земельних ділянок

Публікація оголошень з питань, пов’язаних із відчуженням земельних ділянок, у випадках, передбачених законом, здійснюється:

- з питань, пов’язаних із відчуженням земельних ділянок приватної власності (крім оголошень, пов’язаних із здійсненням переважного права на придбання земельної ділянки) – у друкованих засобах масової інформації із сферою розповсюдження в адміністративно-територіальній одиниці, в якій знаходиться земельна ділянка, визначених її власником;

- в усіх інших випадках – у офіційних друкованих виданнях Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської державних адміністрацій на території яких знаходиться відповідна земельна ділянка,

РОЗДІЛ ІІ.

ОБОРОТ ЗЕМЕЛЬ

Глава 4. Особливості обороту земель

сільськогосподарського призначення

Стаття 12. Особливі вимоги щодо обороту земель сільськогосподарського призначення

Оборот земель сільськогосподарського призначення та права оренди на них здійснюється з додержанням таких вимог:

- забезпечення використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;

- дотримання вимог закону щодо переважного права суб’єктів ринку на придбання земель сільськогосподарського призначення;

- створення умов для оптимізації сільськогосподарського землекористування.

Стаття 13. Запобігання спекулятивним операціям на ринку земель сільськогосподарського призначення

У випадку укладення договору відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) на протязі 5 років з дня державної реєстрації договору відчуження, за яким ця земельна ділянка перейшла у власність відчужувача, останній сплачує державне мито у розмірах, визначених законом.

Державне мито, передбачене цією статтею, сплачується до отримання особою документа, який посвідчує право власності останнього на земельну ділянку.

Відомості щодо останнього відчуження земельної ділянки відображаються в Державному земельному кадастрі.

Вимоги частини першої цієї статті не розповсюджуються на випадки відчуження земельних ділянок на користь членів сім’ї та родичів (діти, батьки, рідні та двоюрідні брати та сестри, дід, баба, рідні дядько та тітка, племінники).

Стаття 14. Заборона продажу земельних часток (паїв)

Не дозволяється продаж земельної частки (паю) до виділення її в натурі (на місцевості), одержання державного акту на право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації відповідно до закону.

Стаття 15. Обмеження щодо набуття земель сільськогосподарського призначення у власність громадянами та юридичними особами

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть набувати у власність лише:

- громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту, досвід роботи в сільському господарстві або отримали висновок районної (міської) професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо можливості займатися веденням товарного сільськогосподарського виробництва;

- юридичні особи України, у статутних документах яких передбачені ведення товарного сільськогосподарського виробництва або науково-дослідна діяльність у сільськогосподарському виробництві.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, підприємства, засновані за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, іноземні юридичні особи та іноземні держави не можуть мати у власності землі сільськогосподарського призначення.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, успадковані іноземними громадянами, а також особами без громадянства, підлягають обов’язковому відчуженню відповідно до закону.

Стаття 16. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення

Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності, мають:

-  орендарі земельних ділянок;

- сільські, селищні, міські ради – щодо земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів;

- районні державні адміністрації – щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів.

Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у спільній сумісній та спільній частковій власності мають її співвласники.

Стаття 17. Порядок реалізації особами переважного права на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення

Особа, яка має переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, набуває це право за умови, що вона сплачує ціну, за якою ця земельна ділянка продається.

Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення не розповсюджується на випадки продажу таких земельних ділянок членам сім’ї, родичам.

Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення в разі її продажу повинен проінформувати в письмовій формі осіб, які мають переважне право придбання цієї ділянки, про свій намір здійснити продаж земельної ділянки, ціну, строки укладення договору купівлі-продажу, розмір, угіддя, кадастровий номер та місце розташування земельної ділянки, а також за потреби – інші умови, які власник земельної ділянки вважає істотними для договору купівлі-продажу, або розмістити відповідне оголошення в друкованих засобах масової інформації.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, фізичні або юридичні особи, що мають переважне право на викуп земельної ділянки, протягом одного місяця з дня отримання письмового повідомлення, зазначеного у частині третій цієї статті (а в разі опублікування повідомлення у друкованому засобі масової інформації – з дня виходу друкованого засобу масової інформації) вивчають умови відчуження земельної ділянки, приймають рішення щодо необхідності використання своїх переважних прав на придбання земельної ділянки та письмово повідомляють про прийняте рішення продавцю.

При зміні власником земельної ділянки ціни продажу та істотних умов договору, заявлених в повідомленні, власник земельної ділянки зобов’язаний по новому проінформувати органи та осіб, що мають переважне право на придбання земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, проданої з порушенням вимог цієї статті щодо переважного права, є недійсним (нікчемним).

Стаття 18. Ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, яку продавець отримав безоплатно у власність відповідно до вимог законодавства України, а також земельних ділянок державної та комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку визначену на час продажу відповідно до закону, але не нижче її нормативної грошової оцінки (крім випадків відчуження земельних ділянок приватної власності родичам, членам сім’ї).

До кола родичів, зазначених у частині першій цієї статті, відносяться: діти, батьки, рідні та двоюрідні брати та сестри, дід, баба, рідні дядько та тітка, племінники.

Стаття 19. Відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення банківськими та іншими кредитними установами

1. Відчуження банківськими та іншими кредитними установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на які перейшло до них в результаті невиконання зобов’язань іпотекодавцем або заставодавцем, проводиться протягом шести місяців з моменту набуття цього права, шляхом продажу на аукціоні.

Стаття 20. Особливості укладення договору дарування земельних ділянок сільськогосподарського призначення

1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності, можуть бути відчужені шляхом укладення договору дарування лише:

- на користь членів сім’ї особи, яка здійснює відчуження земельної ділянки або її родичів;

- на користь держави або територіальної громади.

До кола родичів, зазначених у абзаці другому частини першої цієї статті, відносяться: діти, батьки, рідні та двоюрідні брати та сестри, дід, баба, рідні дядько та тітка, племінники.

Стаття 21. Обмеження щодо граничних розмірів земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Громадяни та юридичні особи України можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах мінімальних і максимальних граничних площ, визначених цим Законом.

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться у власності однієї фізичної чи юридичної особи на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, не може бути більшою від установленого граничного максимального розміру (крім випадків успадкування земельних ділянок).

Встановлюються наступні граничні розміри загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь), які можуть знаходитись у власності однієї юридичної або фізичної особи:

При цьому не допускається набуття у власність громадянином України чи кількома громадянами України (чоловіком або дружиною) або їх близькими родичами – громадянами України (батьками, дітьми, братами, сестрами), а також юридичною особою України чи її дочірніми підприємствами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальна площа яких перевищує 30 відсотків земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території району за місцем розташування набутих у власність земельних ділянок.

З метою раціонального використання земельних ділянок  сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) встановлюються наступні мінімальні розміри земельних ділянок (крім земельних ділянок, успадкованих за законом):

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 0,25 га,

- для ведення особистого селянського господарства – 0,25 га.

- для ведення садівництва – 0,04 га.

Стаття 22. Вимоги щодо обороту меліорованих земель

Перехід права власності на земельну ділянку з розташованими на ній інженерною інфраструктурою меліоративних систем загальнодержавного значення та її окремих об’єктів, а також інженерною інфраструктурою міжгосподарських меліоративних систем та її окремих об’єктів не тягне за собою перехід права власності на зазначені об’єкти.

Купівля-продаж земельних ділянок із розташованими на них меліоративними системами допускається лише за письмовим погодженням:

- власника меліоративних систем – в разі знаходження меліоративних систем у приватній власності ,

- органом, який здійснює управління меліоративними системами – в разі знаходження меліоративних систем у державній власності,

- відповідним органом місцевого самоврядування – в разі знаходження меліоративних систем у комунальній власності, спільній власності територіальних громад .

Стаття 23. Вимоги щодо придбання деградованих та малопродуктивних земель

Громадяни та юридичні особи можуть набувати за плату у власність деградовані та малопродуктивні земельні ділянки для заліснення, створення об’єктів природно-заповідного фонду та інших цілей, направлених на рекультивацію, консервацію вказаних земель.

Заліснення, створення об’єктів природно-заповідного фонду, рекультивація, консервація деградованих та малопродуктивних земель здійснюється на підставі затверджених проектів землеустрою.

Стаття 24. Особливості продажу земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення під господарськими дворами

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі, двори та інші будівлі та споруди виробничого призначення, які знаходяться у власності фізичних чи юридичних осіб, провадиться за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відповідності з проектами землеустрою щодо відведення вказаних ділянок, затвердженими у встановленому порядку.

Площа ділянок, що продаються відповідно до частини першої цієї статті, визначається з урахуванням будівельних норм і правил і включає:

- частину земельної ділянки, яка знаходиться під будівлями і спорудами,

- частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівель і споруд.

Стаття 25. Обмеження щодо продажу земель запасу

Площа земель запасу, які підлягають продажу, не може перевищувати 10% від загальної площі цих земель на території відповідної сільської, селищної, міської ради у рік.

Стаття 26. Заборона зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбаних із земель державної та комунальної власності

Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладання договору відчуження.

Вимоги даної статті розповсюджуються на земельні ділянки, придбані із земель державної та комунальної власності з часу набуття чинності цим Законом, а також на випадки, коли зазначені земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок у зв’язку для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону).

Обмеження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

Стаття 27. Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Верховної ради Автономної республіки Крим, державних органів приватизації щодо відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності.

1. Сільські, селищні, міські ради здійснюють відчуження земельних ділянок комунальної власності відповідної територіальної громади, для всіх потреб (крім земельних ділянок, зазначених у частині сьомій цієї статті).

2. Районні, обласні ради здійснюють відчуження земельних ділянок, що перебувають у спільній власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (крім земельних ділянок, зазначених у частині сьомій цієї статті).

3. Районні державні адміністрації здійснюють відчуження земельних ділянок розташованих в межах території району (крім земельних ділянок, зазначених у частині сьомій та восьмій цієї статті):

- земельних ділянок державної власності, які знаходяться в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб;

 - земельних ділянок державної власності, розташованих за межами населених пунктів, для:

а) ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення особистого селянського господарства та садівництва;

б) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень), крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Рішення про відчуження земельних ділянок приймається районними державними адміністраціями за попередньою згодою сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.

4. Обласні державні адміністрації здійснюють відчуження розташованих в межах території області земельних ділянок державної власності, які знаходяться в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, передбачених частиною третьою, сьомою, восьмою цієї статті.

Рішення про відчуження земельних ділянок приймається обласними державними адміністраціями за попереднім погодженням сільської, селищної, міської, а також районної ради, на території яких знаходиться земельна ділянка.

5. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють відчуження розташованих в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює відчуження земельних ділянок державної власності, які знаходяться у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Рішення про відчуження земельних ділянок приймається Радою Міністрів Автономної республіки Крим за попереднім погодженням сільської, селищної, міської, на території яких знаходиться земельна ділянка.

7. Державні органи приватизації здійснюють відчуження земельних ділянок, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти (крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що не підлягають приватизації), земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.

8. Кабінет Міністрів України здійснює відчуження земельних ділянок державної власності (крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті):

- земельних ділянок площею понад 1 гектар, на яких розташовані ліси для не лісогосподарських потреб;

- земельних ділянок, на яких розташовані рілля, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб;

- земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

Глава 5. Особливості обороту земель,

що перебувають у державній та комунальній власності

Стаття 28. Види цивільно-правових договорів, за якими здійснюється відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності

Відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється за договорами купівлі-продажу.

В разі викупу земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, може здійснюватись міна земельної ділянки, яка підлягає викупу, на земельну ділянку державної або комунальної власності.

Стаття 29. Обов’язковість інформування громадськості про продаж земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення про продаж земельних ділянок на земельних торгах, що перебувають у державній та комунальній власності, зобов’язані забезпечити оприлюднення інформації про земельні ділянки, що виставляються на продаж, у відповідних друкованих засобах масової інформації обласної державної адміністрації, Ради Міністрів Автономної республіки Крим, на території яких знаходяться відповідні земельні ділянки не пізніше, ніж через десять днів з дня їх затвердження.

Стаття 30. Підстави продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах

Земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть бути продані на земельних торгах в разі:

- звернення чи клопотання фізичних або юридичних осіб про продаж їм земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності;

- виникнення потреби в залученні приватних інвесторів для комплексної забудови територій населених пунктів, будівництва об’єктів соціальної інфраструктури, створення об’єктів природно-заповідного фонду, промислового чи іншого будівництва.

Стаття 31. Підстави продажу земельних ділянок державної та комунальної власності без земельних торгів

Земельні ділянки державної та комунальної власності не можуть бути відчужені на земельних торгах у наступних випадках:

- в разі, коли перебування земельної ділянки у приватній власності заборонено законом;

- в разі відчуження земельної ділянки власнику будівель, споруд розташованих на ній;

- в разі відчуження земельної ділянки особі, яка має спеціальний дозвіл на користування надрами, запаси яких розташовані на земельній ділянці;

- в разі відчуження деградованих та малопродуктивних земельних ділянок для  заліснення, створення об’єктів природно-заповідного фонду та інших цілей, направлених на рекультивацію, консервацію вказаних земель.

Рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про продаж земельних ділянок (права оренди на них) приймається вказаними органами з урахуванням містобудівної документації, планів земельно-господарського устрою, регіональних та місцевих правил забудови, програм використання та охорони земель, схем (карт) районування (зонування) земель. 

Стаття 32. Продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, провадиться органами приватизації одночасно з приватизацією будівель і споруд відповідно до закону.

Стаття 33. Викуп земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок

Особа, яка має у приватній власності будівлю та споруду, що знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в державній або комунальній власності, має право на викуп земельної ділянки у власність відповідно до закону за ціною, яка відповідає експертній грошовій оцінці.

Площа земельної ділянки, яка підлягає викупу за цією статтею, визначається на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням будівельних норм і правил і включає:

- частину земельної ділянки, яка знаходиться під будівлями і спорудами,

- частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівель і споруд.

Відчуження земельної ділянки, вказаної у частині першій цієї статті, іншій особі, ніж власник будівель та споруд, що розташовані на ній, здійснюється виключно за попереднім письмовим погодженням останнього.

Відмова органів виконавчої влади або місцевого самоврядування у задоволенні клопотання фізичної або юридичної особи про продаж їй земельної ділянки під розташованими на ній будівлями та спорудами, які належать цій особі на праві власності, а також земельної ділянки, яка згідно із державними будівельними нормами необхідна для обслуговування цих будівель, споруд, або не розгляд вказаного клопотання протягом одного місяця може бути оскаржена в судовому порядку.

Стаття 34. Продаж орендованих земельних ділянок державної та комунальної власності

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, що передані в оренду, здійснюється за письмовим погодженням з орендарем після припинення договору оренди землі в порядку, визначеному законом.

Стаття 35. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності під забудову

Продаж земельної ділянки державної та комунальної власності під забудову здійснюється на земельних торгах відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог містобудівної документації, державних будівельних норм та інших нормативно-правових актів з питань планування та забудови, а особливо цінних земель – також із дотриманням вимог, установлених Земельним кодексом України щодо цих земельних ділянок, за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених законом.

Допустимі види забудови земельної ділянки визначаються в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до висновків уповноважених органів містобудування та архітектури.

Стаття 36. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності із зміною їх цільового призначення

Рішення про продаж земельних ділянок державної та комунальної власності із зміною їх цільового призначення проводиться за проектами землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної або комунальної власності в разі її продажу на земельних торгах, здійснюється на замовлення органу, який прийняв рішення про її продаж.

Глава 6. Особливості обороту земель,

що перебувають у приватній власності

Стаття 37. Відчуження земельних ділянок, що перебувають у приватній власності

Відчуження земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, проводиться їх власниками.

Відчуження земельних ділянок, що перебувають у спільній сумісній власності фізичних та юридичних осіб, здійснюється за згодою всіх співвласників таких ділянок.

Відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, може здійснюватись за договорами купівлі-продажу, міни, ренти, іншими цивільно-правовими договорами, укладення яких не заборонено законом.

Стаття 38. Відчуження частини земельної ділянки

Відчуження частини земельної ділянки проводиться після виділення частини земельної ділянки, яка підлягає відчуженню, в окрему земельну ділянку на підставі відповідної документації із землеустрою та присвоєння їй кадастрового номера.

Забороняється здійснювати виділення в окрему земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розмір якої є меншою визначених статтею 21 цього Закону.

Стаття 39. Права власників земельних ділянок на ринку земель

Власники земельних ділянок на ринку земель мають право:

- укладати договори відчуження земельних ділянок;

- самостійно визначати способи, умови та форми відчуження земельних ділянок, якщо інше не передбачено законом;

- реалізовувати інші права відповідно до законодавства.

Стаття 40. Обов’язки власників земельних ділянок на ринку земель

Власники земельних ділянок на ринку земель зобов’язані:

- дотримуватись встановлених законом вимог щодо відчуження земельних ділянок;

- надавати у передбачених законодавством випадках повну і достовірну інформацію щодо земельних ділянок, які підлягають продажу;

- виконувати інші зобов’язання відповідно до закону.

Розділ ІІІ. ПОРЯДОК ПРОДАЖУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

(ПРАВА ОРЕНДИ НА НИХ) НА ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГАХ

Глава 7. Загальні вимоги щодо проведення земельних торгів

Стаття 41. Основні вимоги щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, які виставляються на земельні торги

1. Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності на земельних торгах (права на їх оренду) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються на замовлення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які прийняли рішення про продаж земельних ділянок.

Стаття. 42. Обмеження щодо земельних ділянок, виставлених на земельних торгах

1. Земельні ділянки державної або комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про продаж їх на земельних торгах не можуть надаватися у користування (в тому числі в оренду) для будь-яких цілей.

Стаття 43. Підготовка лота, сформованого на земельну ділянку (права на її оренду), до продажу на земельних торгах

1. Підготовка лота, сформованого на земельну ділянку державної або комунальної власності (право на її оренду), до продажу на земельних торгах триває не більш як три місяці та включає:

1) формування і затвердження організатором переліку земельних ділянок для їх продажу або продажу права на їх оренду на аукціоні та передачу його виконавцю.

2) оприлюднення організатором відповідних оголошень про виставлення на аукціоні земельних ділянок (права на їх оренду) шляхом:

- опублікування повідомлень про такі земельні ділянки у відповідних друкованих засобах масової інформації, із зазначенням розміру та місцезнаходження земельної ділянки, її цільового призначення, номера телефону, адресу, за якими можна отримати додаткову інформацію. Повідомлення про продаж на аукціоні земельних ділянок приватної власності публікується у визначеному організатором засобі масової інформації із сферою розповсюдження в місцевості, в якій розташована земельна ділянка;

- розміщення на земельних ділянках інформаційних щитів із зазначенням розміру, її цільового призначення, номера телефону, за яким можна отримати додаткову інформацію;

3) виготовлення, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в разі продажу на земельних торгах земельної ділянки державної чи комунальної власності. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної або комунальної власності розробляється на замовлення органу, який прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, і обов’язково повинен включати в себе:

- визначення наявних та можливих обмежень чи обтяжень прав на земельні ділянки, можливих видів функціонального використання земельної ділянки в рамках відповідної категорії земель (в тому числі – допустимі види будівництва на земельній ділянці в разі, якщо земельна ділянка передається для цілей, пов’язаних із будівництвом);

- дані щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення  меж знаками встановленого зразка (якщо межі ділянки не визначені чи не закріплені);

- обґрунтування зміни цільового призначення земельної ділянки (в разі, якщо земельна ділянка відчужується із зміною цільового призначення).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної або комунальної власності виготовляється за рахунок державного або місцевого бюджету. Витрати на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки відшкодовуються її покупцем після укладення договору купівлі-продажу.

4) забезпечення виконавцем аукціону:

- проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (права на її оренду) та встановлення стартової ціни з урахуванням ринкової вартості, що склалася у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Експертна грошова оцінка лота проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Стартова ціна земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути меншою від ціни, встановленої на підставі результатів експертної грошової оцінки (але не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки);

- складення разом із організатором проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки. Проекти вказаних договорів затверджується організатором земельних торгів;

- формування наданих організатором матеріалів в окремий лот.

Стаття 44. Фінансування проведення земельних торгів

1. Проведення земельних торгів здійснюється за рахунок реєстраційних внесків його учасників та коштів організатора.

Розмір реєстраційного внеску визначається виконавцем та обчислюється з урахуванням потреби у покритті витрат, пов’язаних з організацією проведення аукціону. Максимальний розмір реєстраційного внеску не повинен перевищувати 50 відсотків мінімальної заробітної плати на дату публікації оголошення про проведення земельних торгів.

Реєстраційні внески поверненню не підлягають, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Винагорода виконавцю за підготовку лота до земельних торгів та проведення земельних торгів виплачується організатором. Розмір такої винагороди визначається в договорі між організатором та виконавцем і не може становити більше п’яти відсотків вартості лота, але не більш як 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У разі коли лот не проданий, організатор відшкодовує виконавцю витрати, пов’язані з організацією та проведенням земельних торгів, якщо це передбачено в договорі.

Стаття 45. Зміна умов договорів купівлі-продажу, оренди земельних ділянок, укладених за наслідками проведення земельних торгів.

1. Оголошені перед проведенням земельних торгів у формі аукціону, затверджені організатором умови проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки, зміні не підлягають.

2. Оголошені перед проведенням земельних торгів у формі конкурсу, затверджені організатором умови проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки (договору оренди земельної ділянки) можуть бути змінені виключно в разі, коли конкурсна заявка переможця конкурсу містить інші, крім передбачених конкурсними умовами, умови договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки.

Глава 8. Порядок проведення земельних торгів у формі аукціону

Стаття 46. Підготовка до проведення аукціону

1. Аукціон проводиться виконавцем на підставі договору з організатором. Документи щодо кожного лота, виставленого на аукціоні, формуються виконавцем в окрему справу і після закінчення аукціону передаються покупцеві, який після отримання документа, що посвідчує право на земельну ділянку, передає їх для державної реєстрації.

2. З поданих організатором документів і матеріалів виконавець формує інформаційну картку на лот.

В інформаційній картці на лот зазначається:

- відомості про земельну ділянку (площа земельної ділянки, її місцезнаходження, кадастровий номер, цільове призначення),

- стартова ціна лота.

Інформаційна картка підписується виконавцем аукціону та засвідчується його печаткою.

3. Аукціон проводиться не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування у відповідних друкованих засобах масової інформації оголошення про його проведення.

4. Виконавець протягом п’яти днів після надходження від організатора документації щодо сформованих лотів публікує у відповідних друкованих засобах масової інформації, оголошення про проведення аукціону із зазначенням дати проведення аукціону та лотів, що виставляються на ньому.

5. Оголошення про проведення аукціону повинне включати відомості про:

- розмір та місцезнаходження земельної ділянки;

- цільове призначення земельної ділянки та встановлені обмеження і обтяження прав на неї;

- стартову ціну;

- кількісні та якісні характеристики лота, що зазначені у технічному паспорті земельної ділянки;

- інвестиційні чи інші вимоги щодо використання земельної ділянки згідно із затвердженим організатором проектом договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки (якщо такі встановлюються);

- місце і час проведення аукціону;

- розмір реєстраційного та гарантійного внесків учасника і порядок їх сплати;

- найменування та місцезнаходження виконавця, номер телефону, за яким можна отримати додаткову інформацію та дізнатися, де можна ознайомитися з проектом землеустрою земельної ділянки;

- дату початку та закінчення приймання документів для осіб, що бажають взяти участь в аукціоні. Термін приймання документів не повинен становити менше 25 днів.

Стаття 47. Умови участі в аукціоні

1. В аукціоні можуть брати участь особи, які відповідно до Земельного кодексу України мають право на набуття у власність земельних ділянок (права оренди на них), а також сплатили реєстраційний та гарантійний внески. Розмір гарантійного внеску визначається виконавцем у межах від п’яти до десяти відсотків стартової ціни.

2. Особа, що бажає взяти участь в аукціоні, подає виконавцю:

- заяву про участь в аукціоні із зазначенням лота (лотів, які виявила бажання придбати особа);

- засвідчені копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб) та копію паспорта, копію документу про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (для фізичних осіб). В разі подання документів іноземною особою вказані документи подаються у перекладі, засвідченому у встановленому порядку;

- документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків.

Представник юридичної особи подає також документи, які підтверджують його повноваження виступати від імені цієї юридичної особи та копію паспорта.

Представник виконавця приймає документи особисто в учасників — фізичних осіб та представників учасників — юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.

Стаття 48. Реєстрація осіб, що бажають взяти участь в аукціоні

1. Виконавець після отримання документів, зазначених у частині другій статті 47 цього Закону, записує у книгу реєстрації порядковий номер учасника і номер лота, який учасник виявив бажання придбати. Крім того, в книзі зазначається:

- для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. Для іноземних громадян та осіб без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я (за наявності), постійне місце проживання за межами України;

- для юридичних осіб України — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

для іноземних юридичних осіб, спільних підприємств — найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа;

2. Після реєстрації учаснику видається вхідний квиток, інформаційна картка та картка учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення аукціону), а також примірник проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки.

3. Виконавець укладає з учасником договір про участь в аукціоні, яким передбачаються умови повернення (або утримання) реєстраційних та гарантійних внесків, можливість накладення штрафів на учасника у випадках, зазначених у цьому Законі.

4. Виконавець відмовляє у реєстрації особи, яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, у випадках:

- ненадання особою, яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, документів, передбачених частиною другою статті 47 цього Закону;

- відсутності у особи, яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, права на набуття у власність земельних ділянок.

5. Реєстрація учасників, які виявили бажання взяти участь у аукціоні здійснюється щодо кожного лота окремо.

Стаття 49. Право учасника на огляд земельної ділянки до проведення аукціону

1. Учасник має право оглянути земельну ділянку до проведення аукціону.

2. Виконавець та замовник зобов’язані створити можливості для доступу учасників до земельної ділянки, що виставляється на аукціоні або передається в оренду, з метою її огляду.

Стаття 50. Реєстрація учасників, присутніх на аукціоні

1. У день проведення аукціону до його початку виконавець реєструє присутніх учасників та видає кожному з них табличку з номером учасника. Учасник (його представник) зобов’язаний пред’явити паспорт, а також документ, який посвідчує право фізичної особи виступати при проведенні аукціонів від імені юридичної особи (для учасників – юридичних осіб). Реєстрація починається за три години та закінчується за 20 хвилин до початку аукціону. Виконавець зобов’язаний завершити реєстрацію учасників, що з’явилися на аукціон, не пізніше ніж за 20 хвилин до його початку.

2. Незареєстровані особи на аукціон не допускаються.

3. Інформація про особу учасника (його представника), що міститься в поданих ним документах, є конфіденційною і не підлягає розголошенню, крім випадків, установлених законом.

4. Матеріали, подані учасником, є його власністю і можуть використовуватися лише виконавцем у зв’язку з проведенням аукціону.

Стаття 51. Порядок проведення аукціону

1. Аукціон починається з оголошення ліцитатором порядку його проведення.

2. Лот виставляється на аукціон за наявності не менш як двох учасників.

3. Ліцитатор оголошує номер лота, зазначений в інформаційній картці, місце розташування, розмір, цільове призначення земельної ділянки, а також стартову ціну лота та крок аукціону.

Крок аукціону визначається виконавцем за погодженням з організатором і може становити до 10 відсотків стартової ціни.

4. Аукціон починається з оголошення ліцитатором стартової ціни з одночасним ударом аукціонного молотка (гонга), якщо не менш як один учасник сповіщає про готовність придбати лот. Ліцитатор збільшує стартову ціну або ціну, запропоновану учасником, на розмір кроку аукціону з подальшим послідовним збільшенням ціни.

Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни ніхто з учасників не висловив бажання придбати лот за ціною, оголошеною ліцитатором, лот знімається з продажу на цьому аукціоні.

Учасникам, які відмовилися придбати лот за стартовою ціною, гарантійні внески не повертаються.

5. У ході аукціону його учасники повідомляють про намір придбати лот за оголошеною ліцитатором ціною двома способами: підняттям таблички з номером, повернутим до ліцитатора, що засвідчує прийняття ціни, запропонованої ліцитатором (прийняття пропозиції ціни без голосу), або підняттям таблички і одночасним оголошенням своєї пропозиції стосовно ціни лота, яка повинна бути більшою, ніж названа ліцитатором ціна мінімум на один крок аукціону, але обов’язково кратною кроку (пропозиція ціни з голосу).

6. Якщо запропонована учасником ціна перевищує оголошену ліцитатором ціну, ліцитатор називає номер учасника і повідомляє про його пропозицію.

У разі коли ціна, запропонована з голосу одним з учасників, більша за ціну, оголошену ліцитатором, але не кратна кроку аукціону, ліцитатор трактує таку пропозицію як згоду учасника збільшити ціну на відповідну кількість кроків аукціону, називає номер цього учасника і запропоновану ним ціну, кратну кроку аукціону.

Якщо учасник підняв табличку та оголосив ціну, меншу за оголошену ліцитатором або попереднім учасником, ліцитатор повторює свою ціну або ціну попереднього учасника, вважаючи підняття таблички учасником, що запропонував меншу ціну, за згоду прийняти ціну, яку назвав ліцитатор або попередній учасник. Після цього ліцитатор оголошує наступну ціну, збільшену на крок аукціону.

Мовчання учасника, що першим підняв табличку з номером після оголошення ліцитатором ціни, трактується як згода учасника на запропоновану ліцитатором ціну. Після цього ліцитатор називає номер учасника, що першим підняв табличку, і оголошує наступну ціну, збільшену на крок аукціону.

7. У разі коли після оголошення запропонованої ліцитатором ціни одночасно декілька учасників піднімають свої таблички з номером (без голосу), ліцитатор називає нову ціну, збільшену на крок аукціону, не оголошуючи номерів учасників до того моменту, коли будь-який з них не оголосить свою ціну або ліцитатор не визначить, який з учасників підняв табличку першим при черговому збільшенні оголошеної ліцитатором ціни.

8. Якщо при послідовному збільшенні ціни ліцитатором одночасно декілька учасників залишають свої таблички піднятими, ліцитатор у будь-який момент на свій розсуд може запропонувати їм оголосити свою ціну і після першого оголошення одним з учасників своєї пропозиції назвати номер учасника, що оголосив пропозицію, а також ціну, запропоновану таким учасником, а потім оголосити наступну ціну, збільшену на крок аукціону.

9. У разі коли протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголошенням слова “Продано”, називає ціну продажу, номер переможця і викликає його для підписання протоколу, який ведеться під час аукціону.

Стаття 52. Особливі умови проведення аукціону

1. Проведення аукціону може бути припинене ліцитатором у разі порушення хоча б одним учасником правил його проведення, встановлених цим Законом.

2. Усі спори щодо порядку проведення аукціону розв’язуються під час його проведення ліцитатором за погодженням з особою, уповноваженою організатором.

3. За рішенням ліцитатора під час торгів за певним лотом у залі можуть бути присутні учасники, які не беруть участі в торгах за цим лотом, а також запрошені організатором особи, що не є учасниками.

4. Після закінчення торгів за кожним лотом ліцитатор має право оголосити перерву на 15 хвилин.

5. Під час проведення аукціону (від моменту його початку до завершення) не дозволяється:

- ведення розмов учасниками та запрошеними особами;

- втручання будь-яким способом у проведенням аукціону осіб, що не заявлені в торгах за конкретним лотом;

- переміщення у залі, де проводиться аукціон, без дозволу ліцитатора;

- вчинення інших дій, що порушують порядок торгів.

6. Ліцитатор для усунення порушень та поновлення порядку має право:

- усно попередити учасника чи запрошену особу про усунення порушень, але не більше як один раз за кожний вид порушень;

- вимагати від учасника чи запрошеної особи залишити зал, де проводяться торги, за неодноразове порушення порядку їх проведення;

- стягувати з учасників штрафи, передбачені договором про участь в аукціоні;

- тимчасово припинити проведення аукціону та оголосити перерву у разі порушення учасниками правил проведення торгів.

Стаття 53. Підписання протоколу переможцем

1. У процесі проведення аукціону виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, пропозиції учасників, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може бути також внесена інша інформація.

2. Протокол підписується переможцем і ліцитатором та затверджується виконавцем у день проведення аукціону. Завірена виконавцем копія протоколу видається переможцю аукціону.

3. Переможець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні. До протоколу вноситься запис про відмову переможця від його підписання. У цьому разі протокол підписується ліцитатором та затверджується виконавцем у день проведення аукціону, сума гарантійного внеску переможцю не повертається.

4. За умови наявності достатньої кількості учасників, що виявили бажання придбати лот, виконавець поновлює торги за цим об’єктом у день проведення аукціону.

5. Аукціон вважається таким, що закінчився, після підписання протоколу аукціону.

Стаття 54. Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки

1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки безпосередньо між замовником та переможцем. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо щодо кожного з них.

2. На підставі затвердженого протоколу аукціону переможець зобов’язаний протягом 10 банківських днів після затвердження протоколу укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки та перерахувати кошти за придбаний лот на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

3. Сума гарантійного внеску, сплаченого переможцем, враховується при виконанні ним зобов’язань за укладеним договором купівлі-продажу земельної ділянки, права оренди на неї. Виконавець перераховує суму гарантійного внеску на зазначений організатором рахунок у строк, передбачений частиною другою цієї статті, але не раніше укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

4. Суми гарантійних внесків за вирахуванням платежів за банківські перекази у п’ятиденний строк з моменту укладення договору купівлі-продажу, прийняття рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону або його скасування повертаються усім учасникам, які не були визнані переможцями, на поточні рахунки, зазначені в документах, які додаються до заяви про участь в аукціоні, крім переможця та учасників, які не виявили бажання придбати лот за стартовою ціною або на яких накладено штраф ліцитатором.

5. Якщо переможець не вніс належної до сплати суми в строк, передбачений частиною другою цієї статті, гарантійний внесок йому не повертається.

Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора, але не довше ніж на 30 календарних днів, за умови сплати переможцем не менш як 50 відсотків ціни продажу.

6. У разі відмови від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки на умовах, визначених у цьому Законі, гарантійний внесок переможцю не повертається.

7. Замовник, що відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки, повертає переможцю суму гарантійного внеску у подвійному розмірі, а також відшкодовує йому прямі збитки, спричинені участю в аукціоні, у частині, що перевищує суму подвійного гарантійного внеску. Відмова замовника від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки може бути оскаржена переможцем у судовому порядку.

Стаття 55. Опублікування результатів аукціону

1. Організатор продажу земельної ділянки державної або комунальної власності (права на її оренду) протягом 30 днів після проведення аукціону публікує в засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про його проведення, повідомлення про результати торгів за кожним лотом із зазначенням:

- місця розташування та розміру земельної ділянки;

- ціни, за якою продано земельну ділянку (право на її оренду);

- цільового призначення земельної ділянки;

- інвестиційних та інших зобов’язань покупця, якщо такі були передбачені умовами земельних торгів.

Стаття 56. Скасування аукціону

1. Організатор має право прийняти рішення про зняття лоту з аукціону або скасування аукціону не пізніше, ніж за 10 днів до початку його проведення з одночасним повідомленням виконавця про це скасування аукціону та причину скасування.

2. Рішення організатора про зняття лоту з аукціону або скасування аукціону повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 5 днів до визначеної дати його проведення.

3. Про прийняття організатором рішення про зняття лоту з аукціону або скасування аукціону виконавець письмово повідомляє усіх учасників в термін не пізніше ніж за 5 днів до дати проведення аукціону.

4. У разі прийняття організатором рішення про зняття лоту з аукціону виконавець повертає учасникам, які виявили бажання взяти участь у торгах щодо цього лота реєстраційні та гарантійні внески, сплачені цими учасниками у зв’язку з поданням заяв про участь у аукціоні щодо відповідного лота.

5. У разі скасування аукціону виконавець повертає учасникам реєстраційні та гарантійні внески, сплачені ними у зв’язку з поданням заяв про участь у аукціоні.

6. За наявності поважних причин замовник вправі відмовитися від проведення аукціону в будь-який час з обов’язковою публікацією інформації про скасування аукціону у засобах масової інформації та сплати виконавцю передбачених у договорі про проведення аукціону штрафів.

7. У разі відмови організатора від проведення аукціону у п’ятиденний строк з моменту прийняття відповідного рішення сплачені суми реєстраційних внесків за вирахуванням платежів за банківські перекази повертаються усім учасникам у повному обсязі, а витрати, пов’язані з організацією та проведенням земельних торгів, провадяться за рахунок організатора. В інших випадках суми реєстраційних внесків не повертаються.

Стаття 57. Анулювання результатів аукціону

1. Результати аукціону анулюються виконавцем у п’ятиденний строк з моменту його проведення у разі:

- відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки на умовах, визначених в проектах цих договорів, затверджених організатором;

- відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

2. Результати аукціону анулюються також у разі непогодження Кабінетом Міністрів України продажу земельної ділянки іноземному громадянину, іноземній юридичній особі, спільному підприємству – переможцю аукціону (у цьому разі такому переможцю повертається гарантійний внесок у повному обсязі).

3. Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 58. Визнання аукціону таким, що не відбувся

1. Аукціон визнається виконавцем у день його проведення таким, що не відбувся, у разі:

- відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;

- коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову;

- несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбаний лот.

2. Виконавець у п’ятиденний строк з моменту визнання аукціону таким, що не відбувся, повідомляє про це організатора, а також здійснює публікацію повідомлення про це у друкованому засобі масової інформації, в якому було опубліковано повідомлення про проведення аукціону.

Стаття 59. Визнання результатів аукціону недійсними

1. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог цього Закону, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними.

2. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем.

Стаття 60. Проведення повторного аукціону

1. Повторний аукціон щодо знятого з продажу лота, лота, аукціон з продажу якого був скасований, проводиться не раніше ніж через місяць після проведення попереднього аукціону згідно з вимогами, встановленими цим Законом.

2. У разі прийняття рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, скасування аукціону, анулювання результатів аукціону або визнання результатів аукціону недійсними організатор має право не пізніше ніж протягом шести календарних місяців з дня його прийняття організувати проведення повторного аукціону.

3. У разі проведення повторного аукціону у зв’язку з тим, що жоден з учасників не виявив бажання придбати відповідний лот за стартовою ціною, можливе зниження стартової ціни лота за погодженням з організатором, а для земельних ділянок державної чи комунальної власності — не нижче ціни, що визначена на підставі результатів експертної грошової оцінки, з дотриманням вимог, установлених цим Законом.

4. До участі у повторному аукціоні не допускається переможець попередніх торгів у разі несплати ним в установлений строк вартості лота за договором, відмови від укладення договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки або від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Стаття 61. Порядок оскарження дій виконавця аукціону

1. Дій виконавця  можуть бути оскаржені лише  учасниками аукціону  відповідно до закону.

2. У разі виникнення підстави для оскарження порядку проведення аукціону або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності до моменту укладення договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки учасник протягом 10 календарних днів після проведення аукціону та виникнення такої підстави має право подати скаргу виконавцю. Подання скарги пізніше встановленого строку не зобов’язує виконавця здійснювати її розгляд.

3. Подання скарги зупиняє процедуру проведення аукціону на строк розгляду скарги, але не більш як на 20 календарних днів.

4. Виконавець зобов’язаний не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня розгляду скарги, повідомити всіх учасників, яких вона стосується, про зміст скарги, час і місце розгляду та запросити їх взяти участь у розгляді. Учасник, належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, але не взяв участь у її розгляді, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що розглянуті.

5. У разі коли питання, порушені у скарзі, не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, виконавець протягом 10 календарних днів з моменту її надходження приймає обґрунтоване рішення із зазначенням причин незадоволення скарги або заходів, що вживатимуться для врегулювання конфлікту, якщо скаргу задоволено повністю або частково.

6. Виконавець надсилає рішення за скаргою організатору, а також учасникам, які подали скаргу, протягом трьох робочих днів після його прийняття.

7. У разі виявлення під час розгляду скарги учасника порушень порядку проведення аукціону, які впливають на об’єктивність визначення переможця, призводять до дискримінації учасників або іншим чином порушують їх права, організатор має право скасувати результати торгів та зобов’язати виконавця розпочати організацію повторних торгів.

8. Якщо виконавець не прийняв рішення щодо розгляду скарги у частині п’ятій цієї статті, учасники, що подали скаргу, вправі звернутися за вирішенням спору до суду.

Рішення виконавця щодо розгляду скарги, може бути оскаржено до суду учасником торгів, який подав відповідну скаргу, протягом 10 календарних днів з моменту його отримання.

Рішення організатора щодо скасування результатів торгів може бути оскаржено до суду переможцем торгів, протягом 10 календарних днів з моменту його отримання.

Рішення органу, що розглянув скаргу, є остаточним, якщо учасник, який подав скаргу, протягом 10 календарних днів з моменту його отримання не оскаржив це рішення в судовому порядку.

Стаття 62. Продаж на аукціоні земельних ділянок за рішенням суду

1. У разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, вона підлягає продажу на аукціоні.

Звернення стягнення на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, допускається в тому разі, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

Стаття 63. Фінансування аукціонів

1. Фінансування аукціонів здійснюється за рахунок реєстраційних внесків учасників, коштів замовника та інших не заборонених законом джерел.

Глава 12. Земельні торги у формі конкурсу

Стаття 64. Сфера застосування земельних торгів у формі конкурсу

Земельні торги у формі конкурсу (далі – конкурс) щодо земель державної або комунальної власності можуть проводитись у випадках продажу, оренди земель для:

- будівництва об’єктів транспортної інфраструктури (об‘єктів трубопровідного транспорту, доріг, шляхопроводів, мостів, залізничних станцій, вокзалів, аеропортів, морських і річкових портів та їх терміналів), об’єктів електроенергетики);

- будівництва об’єктів соціальної інфраструктури (навчальних закладів,  закладів культури, закладів фізичної культури і спорту, лікарень).

Сфера застосування земельних торгів у формі конкурсу щодо земель приватної власності визначається власником цих земель.

Стаття 65. Визначення конкурсних умов

1. Конкурс може проводитись як для всіх фізичних або юридичних осіб, які бажають взяти в ньому участь, а також для визначеної категорії учасників (фермерських господарств, сільськогосподарських підприємств, осіб, які здійснюють діяльність у будівництві тощо).

2. Після прийняття рішення про продаж земельних ділянок (права оренди на неї) на конкурсі, організатор розробляє та затверджує умови конкурсу.

3. Умови конкурсу щодо продажу земельної ділянки державної та комунальної власності (права оренди на неї), затверджуються рішенням органу, який прийняв рішення про продаж земельної ділянки на земельних торгах на підставі затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4. В умовах конкурсу зазначаються:

- основні положення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, її місце розташування, перелік суміжних землевласників та землекористувачів, цільове призначення, наявні обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, допустимі види забудови земельної ділянки (у випадку продажу земельної ділянки (права оренди на неї) під забудову)

- категорії осіб, які можуть брати участь у земельному конкурсі,

- вимоги до використання земельної ділянки,

- критерії вибору переможця земельних торгів,

- інформація стосовно того, чи дозволяється пропонувати інші, крім передбачених конкурсними умовами, умови договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки, а також стосовно того, як будуть оцінюватися такі пропозиції учасників;

- інформація про те, як повинна бути обчислена і виражена ціна, що зазначена в конкурсній заявці;

- вимоги до гарантування зобов’язань покупця, орендаря щодо виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки, якщо такі висуваються;

- остаточний строк, місце і спосіб представлення заявок осіб, які мають намір взяти участь у конкурсі;

- способи звернення учасників за роз’ясненням конкурсних вимог, висунутих власником земельної ділянки;

- місце, дата, час і порядок розкриття конвертів з конкурсними заявками, що надійшли від учасників конкурсу;

- імена, прізвища й адреси уповноважених осіб організатора;

- проект договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки.

Конкурсні умови після їх затвердження організатором передаються виконавцю. Виконавець у п’ятиденний термін з дати отримання умов конкурсу забезпечує публікацію у відповідному друкованому засобі масової інформації оголошення про проведення конкурсу.

Умови конкурсу можуть бути в повному обсязі опубліковані  у відповідному друкованому засобі масової інформації. В разі, якщо умови конкурсу в повному обсязі не опубліковані у відповідному друкованому засобі масової інформації, кожному учаснику конкурсу виконавцем надається примірник таких умов.

Оголошення про проведення конкурсу повинне включати відомості про:

- організатора та виконавця конкурсу;

- розмір, місцезнаходження, кадастровий номер земельної ділянки, її кількісні та якісні характеристики;

- цільове призначення земельної ділянки та встановлені обмеження і обтяження прав на неї;

- стартову ціну;

- основні інвестиційні чи інші вимоги щодо використання земельної ділянки згідно із умовами конкурсу;

- місце і час проведення конкурсу;

- розмір реєстраційного та гарантійного внесків учасника і порядок їх сплати;

- найменування та місцезнаходження виконавця, номер телефону, адресу, за якими можна отримати додаткову інформацію та дізнатися, де можна ознайомитися з проектом землеустрою земельної ділянки та отримати умови конкурсу;

- вичерпний перелік документів, які необхідно подати особі, які бажає взяти участь в конкурсі, для реєстрації її учасником цього конкурсу;

- дату початку та закінчення приймання документів для осіб, що бажають взяти участь в аукціоні, який повинен становити не менше ніж 25 днів з дня публікації оголошення;

- строк подачі конкурсних заявок, який повинен становити не менше ніж один місяць з дати закінчення терміну приймання документів для осіб. які бажають взяти участь у конкурсі.

Стаття 66. Реєстрація осіб, які бажають взяти участь в конкурсі

1. В конкурсі можуть брати участь категорії осіб, зазначені в умовах конкурсу, які відповідно до закону мають право на набуття у власність земельних ділянок (права оренди на них), а також сплатили реєстраційний та гарантійний внески. Розмір гарантійного внеску визначається виконавцем у межах від п’яти до десяти відсотків стартової ціни.

2. Особа, що бажає взяти участь в аукціоні, подає виконавцю:

- заяву про участь в конкурсі із зазначенням лота (лотів, які виявила бажання придбати особа);

- засвідчені копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб) та копію паспорта, копію документу про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (для фізичних осіб). В разі подання документів іноземною особою вказані документи подаються у перекладі, засвідченому у встановленому порядку;

- документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків;

- визначені в оголошенні про проведення конкурсу документи, які підтверджують відповідність особи категоріям осіб, які можуть взяти участь в аукціоні відповідно до конкурсних умов.

Представник юридичної особи подає також документи, які підтверджують його повноваження виступати від імені цієї юридичної особи та копію паспорта.

Представник виконавця приймає документи особисто в учасників — фізичних осіб та представників учасників — юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.

Забороняється вимагати для реєстрації учасника конкурсу документи, не зазначені у частині другій цієї статті.

3. Виконавець після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті, записує у книгу реєстрації порядковий номер учасника і номер лота, який учасник виявив бажання придбати. Крім того, в книзі зазначається:

- для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. Для іноземних громадян та осіб без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я (за наявності), постійне місце проживання за межами України;

- для юридичних осіб України — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

- для іноземних юридичних осіб, спільних підприємств — найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа;

3. Після реєстрації учаснику виконавцем видається посвідчення учасника конкурсу, копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також примірник конкурсних умов.

В посвідченні учасника конкурсу зазначається: прізвище, ім’я (найменування) учасника, його ідентифікаційний код (номер), характеристики лота, який виставляється на продаж (кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, її цільове призначення та місце розташування, дані щодо організатора та виконавця конкурсу.

4. Виконавець укладає з учасником договір про участь в конкурсі, яким передбачаються умови повернення (або утримання) реєстраційних та гарантійних внесків, можливість накладення штрафів на учасника у випадках, зазначених у цьому Законі.

5. Виконавець відмовляє у реєстрації особи, яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, у випадках:

- ненадання особою, яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, документів, передбачених частиною другою цієї статті;

- відсутності у особи, яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, права на набуття у власність відповідної земельної ділянки.

6. Реєстрація учасників, які виявили бажання взяти участь у аукціоні здійснюється щодо кожного лота окремо.

Стаття 67. Роз’яснення до умов конкурсу

Учасник має право звернутися до організатора торгів у письмовій формі із запитом про надання роз’яснень щодо змісту конкурсних документів.

Організатор торгів зобов’язаний дати відповідь на кожне з поставлених учасником запитань, що стосуються роз’яснення змісту конкурсних документів, якщо запит про це надійшов не пізніше, ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку подання конкурсних заявок.

Роз’яснення повинні бути надіслані учасникам протягом строку, який дасть учаснику змогу представити свою конкурсну заявку до закінчення встановленого для цього строку, але не пізніше трьох днів з моменту отримання запиту.

Ці роз’яснення також надсилаються всім учасникам земельних торгів, яким були видані умови конкурсу, без зазначення учасника, від якого надійшов запит про надання роз’яснення.

Організатор має право внести в конкурсні документи уточнення (доповнення), але не пізніш ніж за двадцять днів до закінчення строку подання конкурсних заявок.

Стаття 68. Подання конкурсних заявок

Організатор встановлює дату, до якої покупці повинні подати конкурсні заявки. Строк подання конкурсних заявок не може бути менше тридцяти днів з дати закінчення терміну подання документів особами, які бажають взяти участь в аукціоні.

Строк подачі конкурсних заявок може бути продовжений організатором. Оголошення про продовження строку подачі конкурсних заявок публікується у друкованому засобі масової інформації, в якому було опубліковано оголошення про проведення конкурсу.

Конкурсна заявка складається українською мовою у письмовій формі, повинна бути підписана учасником або уповноваженою ним особою.

Конкурсна заявка подається виконавцю у заклеєному конверті із супровідним листом, в якому зазначається:

- найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я, по-батькові учасника конкурсу, який надає конкурсну заявку;

- лот, в конкурсі з продажу якого бере участь учасник.

Виконавець зобов’язаний надати особі, яка надала конкурсну заявку, письмове повідомлення про її отримання.

Виконавець повертає учаснику надану ним конкурсну заявку без розкриття конверту, в якому вона була отримана, в разі:

- отримання конкурсної заявки після закінчення строку, встановленого для її подання,

- отримання конкурсної заявки з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Стаття 69. Строк дії конкурсних заявок, порядок їх зміни та відкликання

Конкурсні заявки є дійсними протягом строку проведення конкурсу.

До закінчення строку подання конкурсних заявок учасник має право до закінчення строку подання конкурсних заявок змінити чи відкликати свою конкурсну заявку.

Відкликання конкурсної заявки здійснюється шляхом надіслання виконавцю письмового повідомлення про це.

Зміна конкурсної заявки здійснюється шляхом викладення конкурсної заявки у новій редакції.

Змінена конкурсна заявка подається, отримується та повертається. в порядку, передбаченому цим Законом для конкурсних заявок.

Стаття 70. Розкриття конвертів з конкурсними заявками

Розкриття конвертів з конкурсними заявками проводиться у визначених умовами конкурсу день, час і місці. День і час розкриття конвертів з конкурсними заявками повинен збігатися з днем і часом завершення подання конкурсних заявок. У разі зміни умов конкурсу організатором повинна бути змінена і дата розкриття конвертів.

Конверти з конкурсними заявками розкриваються організатором або його уповноваженим представником. Усі конверти, що надійшли до закінчення терміну їх подання, повинні бути розкриті в установлений строк. Під час процедури розкриття конвертів мають право бути присутніми всі учасники, які подали конкурсні заявки, або їх уповноважені представники.

Учасникам або їх уповноваженим представникам оголошуються прізвище, ім’я (найменування), адреса учасника, ціна, інвестиційні та інші пропозиції, зазначені в конкурсній заявці. Ця інформація невідкладно фіксується в протоколі про конкурс, що складається відповідно до цього Закону.

Стаття 71. Розгляд, оцінка і порівняння конкурсних заявок

До розгляду приймаються конкурсні заявки, які відповідають усім перерахованим в умовах конкурсу вимогам. Незначні відхилення від викладених у конкурсних документах умов є несуттєвими у разі, якщо помилки та неточності можуть бути усунуті без зміни суті заявки.

Для розгляду та оцінки пропозицій учасників конкурсу, вказаних у конкурсних заявках, організатором може бути створена комісія.

Організатор має право вимагати від учасників надання роз’яснень щодо змісту поданих ними конкурсних заявок. Зміна суті конкурсних заявок при їх роз’ясненні не допускається.

Організатор має право самостійно виправити виявлені в конкурсній заявці під час її розгляду арифметичні помилки. У такому разі організатор повідомляє учасника, який представив конкурсну заявку, про такі виправлення.

Організатор має право відхилити конкурсну заявку, якщо:

- покупець не визнає обґрунтованими виправлені власником земельної ділянки арифметичні помилки, виявлені ним у заявці;

- конкурсна заявка не відповідає вимогам, зазначеним в умовах конкурсу;

Організатор оцінює і порівнює тільки конкурсні заявки, які відповідають умовам конкурсу та визначає учасника, який є переможцем у конкурсі. У процесі порівняння та оцінки конкурсних заявок можуть застосовуватися тільки критерії оцінки, визначені умовами конкурсу.

Переможцем земельного конкурсу організатором визнається учасник, у конкурсній заявці якого запропоновані найкращі інвестиційні, у тому числі цінові, пропозиції, які при оцінці відповідно до критеріїв, установлених конкурсними документами, визнаються найприйнятнішими.

Інформація, пов’язана з розглядом, роз’ясненням, оцінкою і порівнянням конкурсних заявок, може бути доступна тільки тим особам, які офіційно беруть участь у розгляді, оцінці і порівнянні конкурсних заявок та прийнятті рішення за результатами їх розгляду.

У разі якщо до встановленого власником земельної ділянки терміну подання конкурсних заявок надходить тільки одна заявка, конкурс є таким, що не відбувся.

Стаття 72. Оголошення переможця конкурсу

Не пізніше п’яти днів по закінченню конкурсу організатор надсилає учаснику, який став переможцем конкурсу, повідомлення про визнання його переможцем та письмово інформує про це інших учасників, .

Інформація (письмове повідомлення) про визначення учасника переможцем надсилається  рекомендованим листом і/або телеграмою.

У разі якщо покупець, якому надіслано повідомлення про визнання його переможцем земельного конкурсу, відмовився від підписання договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки, в термін обумовлений умовами конкурсу не підписав договір купівлі-продажу, власник земельної ділянки має право визнати переможцем конкурсу іншого покупця в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 73. Завершення земельного конкурсу

Земельний конкурс вважається завершеним з моменту укладення договору купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки.

Протягом п’яти днів з моменту набуття чинності договором купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки продавець земельної ділянки зобов’язаний надати (надіслати) покупцям, що брали участь у конкурсі, повідомлення про зміст договору.

Стаття 74. Звіт про проведення конкурсу

Виконавець конкурсу протягом десяти днів з моменту його завершення складає звіт про результати конкурсу та надає його організатору.

У звіті про результати конкурсу:

- наводиться стислий опис земельної ділянки;

- викладаються визначені в умовах конкурсу критерії вибору переможця;

- викладається зміст конкурсних пропозицій учасників на участь у конкурсі, зазначаються прізвища, ім’я (найменування) учасників конкурсу та їх адреси;

- зазначаються відомості про правовий та фінансовий стан покупців, їх спроможність задовольнити умови земельного конкурсу;

- зазначаються запропоновані кожним покупцем ціна земельної ділянки, а також подані ним інші конкурсні пропозиції;

- даються оцінка та порівняльна характеристика конкурсних заявок та пропозицій;

- зазначаються найменування або прізвище, ім’я переможця конкурсу та підстави визнання його переможцем;

- зазначаються причини відхилення заяв покупців.

Інформація про стислий опис земельної ділянки, зміст заявок й адреси покупців та причини відхилення їх заявок надається всім покупцям, які брали участь у конкурсі, на їх запит.

Решта інформації може надаватися лише суду на його запит.

РОЗДІЛ ІV.

УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК 

Глава 13. Договори відчуження земельних ділянок

Стаття 75. Джерела фінансування придбання земельних ділянок

Земельна ділянка може бути придбана за рахунок власних та запозичених коштів, якщо інше не передбачено цим Законом.

Забороняється використовувати для придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, права на її оренду бюджетні кошти, кошти державних та комунальних підприємств.

Іноземні держави, іноземні юридичні особи, придбавають земельну ділянку у власність після сплати її вартості в національній валюті на загальних підставах та виключно в безготівковому порядку.

Стаття 76. Зміст договорів відчуження земельної ділянки

Зміст договору купівлі-продаж та договору ренти земельної ділянки повинен відповідати вимогам, установлених цим законом, а також Земельним, Цивільним та Господарським кодексами України.

Стаття 77. Договори, які укладаються у разі продажу права оренди на земельну ділянку

В разі набуття права на оренду на конкурентних засадах з переможцем аукціону одночасно укладається:

- договір купівлі-продажу права на оренду земельної ділянки;

- договір оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, придбане на земельних торгах, не може бути продане або іншим чином відчужене її орендарем іншим особам. Надання в користування такої земельної ділянки її орендарем іншим особам здійснюється шляхом укладення договору суборенди в порядку, установленому законом.

Стаття 78. Інвестиційні умови договору купівлі-продажу, договору оренди земельної ділянки, право на яку придбано на земельних торгах

Договір купівлі-продажу земельної ділянки державної або комунальної власності, договір оренди земельної ділянки державної а комунальної власності, право на яку придбане на земельних торгах, може містити зобов’язання покупця щодо здійснення ним певних дій в інтересах держави або територіальної громади (будівництво, ремонт доріг, об’єктів соціальної інфраструктури, інших об’єктів, здійснення благоустрою певної території, створення робочих місць, тощо) (далі – інвестиційні умови).

Особа, яка отримала земельну ділянку під інвестиційними умовами зобов’язана:

- забезпечити виконання взятих на себе зобов’язань в строк, передбачених в договорі,

- в разі відчуження земельної ділянки, придбаної під інвестиційними умовами, повідомити про інвестиційні умови особу, на користь якої відчужується земельна ділянка.

Забороняється відчуження земельних ділянок, придбаних під інвестиційними умовами, до виконання інвестиційних умов без погодження органу, який здійснив продаж цієї земельної ділянки (права на її оренду).

Інформація щодо інвестиційних умов вноситься до Державного земельного кадастру при реєстрації права власності на земельну ділянку.

РОЗДІЛ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РИНОК ЗЕМЕЛЬ

Глава 14. Відповідальність за порушення законодавства про ринок земель та вирішення спорів

Стаття 79. Відповідальність за порушення законодавства про ринок земель

Особи, винні в порушенні законодавства про ринок земель, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Стаття 80. Порядок вирішення спорів

Спори, що виникають на ринку земель, вирішуються в судовому порядку.

РОЗДІЛ VI. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 81. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.

РОЗДІЛ VІІ.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2009 року, але не раніше набуття чинності законом про державний земельний кадастр.

2. Стаття 21 (в частині визначення максимальних граничних розмірів земельних ділянок, які можуть перебувати у приватній власності) набуває чинності з 01 січня 2010 року.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

- забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

4. У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №46-47 ст. 280  з наступними змінами):

- доповнити Закон статтею 8-1 такого змісту:

«Стаття 8-1. Заборона відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної та комунальної власності.

Право на оренду земельної ділянки державної та комунальної власності, не може бути продане або іншим чином відчужене її орендарем іншим особам.»

- Статтю 19 доповнити частинами третьою-четвертою такого змісту:

«Термін оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на якій розташовані розвідані корисні копалини, особі, яка має спеціальний дозвіл на розробку цих корисних копалин, не може бути меншим строку дії вказаного дозволу.

Термін оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на якій розташовані будівлі та споруди, які належать орендарю на праві власності (в частині оренди земельних ділянок під будівлями і спорудами та земельних ділянок, які згідно з державними будівельними нормами необхідні для їх обслуговування), не може бути менше 50 років (крім випадків оренди земельних ділянок під спорудами, не пов’язаними фундаментом із землею).”

5. У Декреті Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р. №13, ст.113 з наступними змінами):

- статтю 2 доповнити пунктом 14 такого змісту:

«14) за відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) на протязі 5 років з років з укладення договору відчуження, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача».

- Пункт 6 статті 3 доповнено підпунктом “х” такого змісту:

«х) за відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) на протязі 5 років з дня укладення договору за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача:

- при відчуженні за перший рік – 100 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- при відчуженні на другий рік – 90 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- при відчуженні на третій рік – 80 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- при відчуженні на четвертий рік – 70 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- при відчуженні на п‘ятий рік – 60 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;»

- Частину першу статті 4 доповнити пунктом 48 такого змісту:

«48) особи, які здійснюють:

- відчуження земельних ділянок членам сім’ї та родичам (дітям, батькам, рідним та двоюрідним братам та сестрам, діду, бабі, рідним дядьку та тітці, племінникам),

- відчуження земельних ділянок в порядку звернення стягнення на них за зобов’язаннями її власника,

- відчуження земельних ділянок шляхом передачі їх у спадщину,

- відчуження банківськими і іншими кредитними установами земельних ділянок, право власності на які перейшло до них в результаті невиконання зобов’язань іпотекодавцем або заставодавцем».

- У частині першій статті 6 слова: «підпунктами  “б”  – “е”, “и”, “к”, “л” та “н” пункту 6 статті 3». замінити словами: «підпунктами  “б”  – “е”, “и”, “к”, “л”, “н”, «х» пункту 6 статті 3»

6. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р. №3-4 ст.27 з наступними змінами):

- У частині другій статті 19 слова: «можуть перебувати» замінити словами: «перебувають».

- Доповнити статтю 20 частиною п’ятою такого змісту:

«5. Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь), які були безоплатно отримані із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня набуття права власності на такі земельні ділянки. Вказані вимоги розповсюджуються на земельні ділянки, придбані або безоплатно отримані із земель державної та комунальної власності з часу набуття чинності цим Законом, а також на випадки, коли зазначені земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів  суспільною необхідністю відповідно до закону).

Обмеження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначені у частині першій цієї статті, підлягає державній реєстрації відповідно до закону».

- Доповнити статтю 57 новою частиною другою такого змісту:

«2. Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, які були набуті із земель державної та комунальної власності, протягом 10 років з дня отримання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Вимоги даної статті розповсюджуються на земельні ділянки, придбані або безоплатно отримані із земель державної та комунальної власності з 01 січня 2009 року, а також на випадки, коли зазначені земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільною необхідністю відповідно до закону).

Обмеження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

3. Забороняється прийняття органами виконавчої влади або місцевого самоврядування рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення державної та комунальної власності, вкритих лісами (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону)».

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною четвертою.

У статті 125:

- частину першу  викласти у наступній редакції:

«1. Право власності (крім державної власності) та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації».

 Статтю 128 викласти у наступній редакції:

«Стаття 128. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам без проведення земельних торгів.

1. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, і земель сільськогосподарського призначення та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Законом України «Про ринок земель».

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.

2. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності у власність, подають заяву (клопотання) до органу, уповноваженого здійснювати відчуження земельної ділянки державної або комунальної власності. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

До заяви додається:

а) державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі (в разі, коли земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні або оренді особи, яка подає заяву (клопотання);

б) план земельної ділянки;

в) документи про особу, яка подала заяву (клопотання):

- для юридичних осіб – копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також копію установчих документів;

- для фізичних осіб – копію паспорта.

г) спеціальний дозвіл на користування надрами, запаси яких розташовані на земельній ділянці (в разі продажу земельної ділянки для цілей, пов’язаних із розробкою корисних копалин).

3) документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності заявника на будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці (в разі продажу земельної ділянки власнику розташованих на земельній ділянці будівель, споруд).

3. Орган, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, у місячний термін розглядає заяву (клопотання) і надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

4. Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні (або якщо продажу підлягає лише частина земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні), продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після отримання позитивного висновку державної експертизи документації із землеустрою щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

5. Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо заявника, який є суб’єктом підприємницької діяльності, порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

6. Рішення органу, уповноваженого здійснювати продаж земельної ділянки державної або комунальної власності є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

8. Вартість земельної ділянки визначається на підставі її експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням.

10. Рішення про відмову у продажі земельної ділянки або не розгляд заяви (клопотання) про продаж земельної ділянки у встановлений законом термін, може бути оскаржено в суді.»

У статті 132:

- У пункт «в» частини другої після слів: «правового режиму» доповнити словами: «кадастрового номеру».

  Статтю 134 викласти у наступній редакції:

«Стаття 134. Обов’язковість продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на конкурентних засадах.

Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги).

Земельні ділянки державної або комунальної власності, які можуть бути продані без проведення земельних торгів визначаються Законом України «Про ринок земель».

Статтю 137 викласти у такій редакції:

Стаття 137. Порядок оголошення про проведення земельних торгів

«1. Порядок оголошення про проведення земельних торгів із продажу земельних ділянок визначається Законом України «Про ринок земель».

 У статті 139:

- У частині другій статті 139 слова: «призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» замінити словами: «сільськогосподарського призначення».

У розділі X «Перехідні положення»

         Пункт 12 викласти в такій редакції:

«12. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо вилучення та надання в користування земель (крім земель,  переданих у приватну власність)  в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні,  міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади. Розмежування компетенції органів виконавчої влади з відчуження земельних ділянок до розмежування земель державної та комунальної власності проводиться згідно з компетенцією вказаних органів відповідно до статті 122 цього Кодексу.

До розмежування земель державної та комунальної власності відчуження земель (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених у частині сьомій статті 27 Закону України «Про ринок земель») здійснюють:

- в межах населених пунктів – відповідні сільські, селищні, міські ради,

- за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади (крім випадків, передбаченою статтею 27 Закону України «Про ринок земель»). Розмежування компетенції органів виконавчої влади з відчуження земельних ділянок до розмежування земель державної та комунальної власності проводиться згідно з компетенцією вказаних органів відповідно до частин третьою, четвертою, шостою – восьмою статті 27 Закону України «Про ринок земель»;

- земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти державної власності, які підлягають приватизації, земельних ділянок, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти (крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що не підлягають приватизації) – державні органи приватизації.

До розмежування земель державної та комунальної власності вилучення, надання в користування, відчуження земельної ділянки органами виконавчої влади здійснюється за умови погодження із сільською, селищною, міською радою, на території яких розташована земельна ділянка.

До розмежування земель державної та комунальної власності земельні ділянки (крім земель приватної власності) перебувають у державній власності».

7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р. №№40-44 ст.356 з наступними змінами):

- виключити глави 33, 34,

- виключити пункти 3, 4 частини першої статті 395;

8. Закону України «Про землеустрій»  (Відомості Верховної Ради України, 2003 р. №36, ст. 282 з наступними змінами)

 Частину першу статті 50 після слова: «відчуження» доповнити словами: «зміни цільового призначення».

ЗМІНИ В ЗАКОНІ УКРАЇНИ “ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН” 

       Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України про захист рослин” від 17.02.2011 р. № 3042-VI.

       Відповідним нормативним актом передбачені такі основні зміни та доповнення до Закону України “Про захист рослин”:

       До основних завдань державного контролю у сфері захисту рослин віднесено здійснення державного контролю за дотриманням регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), відповідністю вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин. які ввозяться на територію України, вмістом у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів (стаття 6).

       Статтею 16-1 вищенаведеного Закону визначено погодження та сертифікати, що видаються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин, а саме:

• Погодження на ввезення на територію України засобів захисту рослин видається з метою недопущення ввезення заборонених, непридатних засобів і таких, що не відповідають вимогам щодо їх якості. Погодження видається на кожну окрему партію засобів захисту рослин, що ввозиться на територію України. Погодження на ввезення на територію України засобів захисту рослин видається Головною державною інспекцією захисту рослин;

• Сертифікат про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин) у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження необхідний при здійсненні експорту сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження;

• Сертифікат відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів необхідний при здійсненні торгівлі та обігу на території України:

• Погодження на ввезення на територію України засобів захисту рослин, сертифікат відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів і сертифікат про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин) у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження видаються безоплатно.

      Підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни у сфері захисту рослин зобов’язані (стаття 18):

• допускати до робіт, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин, їх торгівлею, лише осіб, які пройшли згідно з цим Законом спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск, що видаються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин щороку;

• повідомляти відповідну державну інспекцію захисту рослин про вивезення/ввезення з/до адміністративно-територіальної одиниці асортименту засобів захисту рослин;

• отримувати сертифікат відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів;

• отримувати сертифікат про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин) у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження.

        Відповідно до статті 21 Закону України “Про захист рослин” відповідальність за порушення законодавства про захист рослин несуть особи, винні у:

-                        поширенні шкідливих організмів внаслідок порушення технології вирощування або зберігання рослин сільськогосподарського та іншого призначення;

-                        поширенні шкідливих організмів внаслідок несвоєчасного проведення комплексу профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби зі шкідниками, хворобами і бур’янами;

-                        екологічно необґрунтованому здійсненні захисту рослин;

-                        недотриманні вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що призвело або може призвести до пошкодження, погіршення стану рослин та якості продукції рослинного походження, а також забруднення довкілля;

-                        неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів;

-                        ввезенні на територію України, реалізації та застосуванні засобів захисту рослин, речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли державних випробувань і реєстрації, а також у торгівлі засобами захисту рослин, термін придатності яких закінчився;

-                        недотриманні правил торгівлі засобами захисту рослин;

-                        ухиленні від пред’явлення або непред’явленні засобів захисту рослин, сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження для проведення їх огляду, аналітичних досліджень;

-                        неповідомленні відповідної державної інспекції захисту рослин про вивезення/ввезення з/до адміністративно-територіальної одиниці асортименту засобів захисту рослин;

-                        неотриманні сертифіката відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів;

-                        непроходженні спеціальної підготовки та неотриманні відповідного допуску та посвідчення на право проведення робіт, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею засобами захисту рослин;

-                        порушенні регламентів зберігання, транспортування, застосування та торгівлі засобами захисту рослин;

-                        неотриманні сертифіката про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин) у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження;

-                        невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин.

        Стаття 16 Закону України ”Про захист рослин” передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на осіб, винних у порушення законодавства про захист рослин, а саме:

       Головний державний інспектор захисту рослин області та його заступники можуть накладати штраф на громадян – до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 грн.) і на посадових осіб – до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1530 грн.).

       Головний державний інспектор захисту рослин району може накладати штраф на громадян – до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 680 грн.) і на посадових осіб – до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1190 грн.).