1. Географічне розташування Городоцького району Львівської області

Городоцький район є одним із 20 районів Львівської області та розташований у центральній частині Львівщини близько до обласного центру. В адміністративному поділі до Городоцького району віднесено 80 населених пунктів, об’єднаних у 32 місцеві ради, з яких 2 міських, 29 – сільських та 1 – селища міського типу (див. Табл. 63, 64).Городоцький район знаходиться у центральній (західній) частині Львівської області у басейнах річок Дністра та Сяну. Межує на півночі з Яворівським, півдні – Дрогобицьким, сході – Пустомитівським і Миколаївським, на заході – з Самбірським і Мостиським районами області. Цей район займає площу 726 км2, що становить 3,33% території області або 0,12% території України. За середньої величини районів області 1090 км2, Городоцький район є невеликим. Порівняно з сусідніми районами за площею він поступається майже усім, окрім Миколаївського (697 км2). Географічні координати крайніх точок території району: північна (с. Лісновичі) – 49053’ пн. широти; південна (с. Тершаківці) – 49030’ пн. широти; східна (с. Суховоля) – 23052’ сх. довготи; західна (с. Зелений Гай) – 23020’ сх. довготи. Географічний центр району знаходиться на північно-західній околиці с. Зашковичі, довжина кордонів району становить понад 170 км.

Районний центр – м. Городок – знаходиться у північній частині району на річці Верещиця (басейн Дністра). Відстань від центру Городка до Львова – 30 км за середньої для райцентрів області 68,5 км. Городоцький район, поряд із Пустомитівським і Миколаївським, відноситься до центральних районів Львівщини.

Орографічно Городоцький район належить до:

• західної частини Подільської височини (Подільське горбогір`я) у межах рівнинної території Опілля з абсолютними висотами 290 – 320 м н.р.м.;
• північно-західної частини Передкарпаття у межах полого-хвилястої Надсянської рівнини з абсолютними висотами 270-290 м н.р.м. (в окремих випадках понад 300 м біля сіл Галичани і Речичани) та акумулятивної плоскої, місцями заболоченої, терасової рівнини – Верхньодністровської улоговини з абсолютними висотами нижче 260 м н.р.м.

Поверхня району – рівнинна. Рівнини Городоччини за висотою над рівнем моря належать до височин, а за зовнішньою будовою – до хвилястих горбисто-увалистих та зандрових рівнин, розчленованих долинами рік Бистриця, Верещиця, Струга, Солонка і Ставчанка, що є притоками р. Дністер різного порядку (басейн Чорного моря), а також Вишня, Раків, Глинець і Гноєць, що є притоками р. Сян (басейн Балтійського моря). Через територію району проходить Головний європейський вододіл [Природа Львівської області / За ред. проф.К.І.Геренчука. – Львів: Вид-во Львів.ун-ту, 1972].

Геоструктурно Городоччина відноситься до стику двох значних тектонічних структур – Західноєвропейської платформи (північно-східна частина району) та Карпатської складчастої системи (решта території району). Тектонічна межа між ними проходить за лінією Немирів (Яворівський р-н) – Городок – Розвадів (Миколаївський р-н). На цій межі знаходяться населені пункти Городоччини: Лісновичі, Тучапи, Речичани, Галичани, Братковичі, Городок, Черляни, В.Любінь, Бірче, Чуловичі, Грімне.

За фізико-географічним районуванням України, район знаходиться у межах Розтоцько-Опільської горбогірної області (друга назва – Область Придністровського Поділля) Західно-Української лісостепової провінції лісостепової зони та Передкарпатської височинної області провінції Українських Карпат Карпатської гірської країни [Маринич А.М., Пащенко В.М., Шишченко П.Г. Природа Украинской СССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К.:Наук.думка, 1985].

За кліматичним та агрокліматичним районуванням України, Городоцький район знаходиться у межах вологої помірно теплої агрокліматичної зони

Городок – місто районного значення, адміністративний і культурний центр району, розташований на річці Верещиця, на автошляху Львів – західний кордон України. Перша письмова згадка про Городок датується 1213 роком. Герб міста Городок – на синьому полі срібна міська брама з трьома вежами, у воротах вежі – соляні топки та дата заснування міста.

Городоцький район та його адміністративний центр розташовані в Прикарпатській географічній зоні України. Основною специфічною особливістю району є те, що він розташований на стику двох значних геотектонічних структур та двох фізико – географічних країн. Саме місто Городок розкинулос у Галицько-Волинській долині в зоні її переходу у так звану зовнішню зону Передкарпатського прогину. Розташування району у зоні стику двох геотектонічних структур та фізико – географічних країн формує його основні ландшафтні характеристики, визначає види ґрунтів і наявність корисних копалин. В основному це горбистий рельєф, з хвилястими лесовими рівнинами з опідзоленим чорноземом, озероподібними рівнинами та значною кількістю мілководних водойм. На території Городоцько-Комарнинської горбистої рівнини в рельєфі добре виражена горбиста смуга, з річковими притоками Верещиці із пологими схилами та заболоченим дном. Долина р. Верещиці в свою чергу характеризується значною заболоченістю та багато чисельними озероподібними розширеннями. Середні висоти району становлять біля 300 метрів над рівнем моря.

Через територію району пролягає Головний Європейський вододіл, котрий розмежовує річкові системи Чорного та Балтійського морів, відстань до яких майже однакова (приблизно 600 км). Вододіл умовно проходить по лінії м. Рудки – м. Городок, хоча на території району він не завжди є виразним, поділяючи долину ріки Верещиці (басейн Дністра) і притоки річки Вишні (басейн Сану). За містом Городок Європейський вододіл пролягає в район Розточчя, а далі до території Львова.

У широтному напрямку територія району перетинається мережею шляхів сполучення:

• залізницею Львів – західний кордон України – Перемишль;
• залізницею Львів – Самбір –Турка;
• міжнародною автомагістраллю(E-40, M-11) Львів – західний кордон України – Перемишль (Республіка Польща);
• міжрегіональною транспортною магістраллю (Т – 1403) Львів – Турка – Закарпаття;
• дорогами місцевого значення, ґрунтовими, польовими та іншими.

Територія району характеризується розвинутою водною системою річок, ставків, потічків, струмків. В основному територія району являє собою антропогенно освоєні землі сільського господарства, лісові масиви в районі розташовані тільки на його південній, східній та західних межах.

За кліматичним та агрокліматичним районуваннями України, район знаходиться у межах теплої агрокліматичної та вологої, помірно теплої агрокліматичних зон. Річний хід температури повітря у Городоцькому районі є континентальним, що дозволяють вирощувати на території району пшеницю, кукурудзу, цукровий буряк, льон, овочеві та плодові культури. Наявність значних водних ресурсів дозволяє розвивати в районі рибне господарство.

Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що Городоцький район та його адміністративний центр – місто Городок мають зручне географічне розташування, добре транспортне сполучення як із осередками регіону, так і з кордоном України. Географічне розташування домінантно визначає кліматичний режим на території району, основні характеристики земельних та природних ресурсів.

2. Кліматичні умови

На території Львівської області загалом і Городоччини зокрема циркуляція атмосфери, як кліматотворчого фактору, виявляється через перенесення атлантичних, континентальних і арктичних повітряних мас, а також через циклонічну та антициклонічну діяльність. Перевагу має перенос повітря помірних широт, рідше – тропічних і арктичних. В усі пори року спостерігається морське полярне повітря, яке взимку приносить похмуру з туманами погоду, викликає відлиги, а влітку – нестійку холодну погоду зі зливами та грозами, Континентальне полярне повітря долинає найчастіше влітку та навесні й пов’язане з трансформацією морського полярного повітря. Переважаючим напрямком вітрів на території Городоцького району є вітри західних румбів.Термічний режим та режим зволоження
Річний перебіг температури повітря у Городоцькому районі є континентальним. Середньорічна температура повітря – (+8.1)0С, тоді як для області – 5,2 – 8,00С. У липні, найтеплішому місяці, переважаюча температура повітря становить (+18,2)0С, що перевищує температуру повітря у сусідніх районах на 0,4 – 0,60, у найхолоднішому (січень) вона сягає (-4,1)0С. Амплітуда температур протягом року – 22.50 (в області – 20,7 – 23,00С). За останніх 60 років абсолютний максимум температури повітря становив (+37)0С, абсолютний мінімум – (-33)0С. За показником континентальності клімату (відношення річної амплітуди температур до широти місцевості), уся територія Львівської області, так само як і інших західних областей України, характеризується низькими показниками (32-33), що є значно нижчим рівнем, ніж на сході України, де ця величина сягає 41-45 [Проць-Кравчук Г.Л. Клімат // Природа Львівської області. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1972].

На території району річна сума опадів становить біля 640 мм, що значно менше ніж у сусідніх районах, де протягом року випадає від 713 до 773 мм (середньорічна сума опадів на території Львівщини коливається у межах від 579 до 1070 мм). Для річного ходу опадів характерна значна перевага їхньої кількості за теплий (IV-X місяці) період порівняно з холодним (XI-III місяці). Так, за багаторічними спостереженнями метеостанції Городок, найбільша кількість опадів припадає на червень і липень (відповідно 89 і 94 мм), тоді як найменша – на січень і лютий (29 мм), що є характерно для усієї території Опілля. Для сусідніх районів, зокрема, Дрогобицького, максимум опадів зміщений на липень-серпень. У вигляді дощу випадає 83% опадів, снігу – 10%, снігу з дощем – 7%. Літні опади часто мають характер злив – 15 серпня 1995 р. у районі Комарно за 2,5 год. випало 63,3 мм опадів. Зливи спорадично супроводжуються грозами – найчастіше вони припадають на червень-липень, хоча спостерігаються протягом березня – жовтня.

Зволоження місцевості визначається також через оцінку коефіцієнта зволоження, який є особливо важливим для ведення сільського господарства. Він визначається через відношення кількості опадів до величини можливого за даних кліматичних умов випаровування. Городоцький район характеризується коефіцієнтом зволоження у межах 1,1 – 1,17, що відповідає надмірному рівню зволоження. Показники теплового балансу (кількість тепла, що затрачається на випаровування, переважає затрати на турбулентний обмін) свідчать про те, що у межах району формується помірний вологий клімат – кількість опадів перевищує величину випаровування. Ще одним важливим коефіцієнтом, який характеризує агрокліматичні умови території, є гідротермічний коефіцієнт (ГТК), який визначається через відношення суми опадів за стійкий період з температурами вище (+10)0С до суми додатних температур за той же період, зменшеної у 10 разів. Для району величина ГТК знаходиться у межах 1,5 – 2,0, що характеризує цю територію як придатну для ведення рільництва і тваринництва [Андрианов М.С. О климатическом районировании Львовской области // Доклады и сообщения. Вып.4, ч. 2. – Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1953].

Серед історичних пам’яток міста слід згадати :

• Залишки земляних укріплень давньоруського городища.
• Костел та будівлі францисканського монастиря XV – XVIII ст.
• Церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії (1547 р.).
• Парафіяльний латинський костел Воздвиження Чесного Хреста. (1372 р.).
• Церква святого Івана Хрестителя на Черлянському передмісті (1403 р.).
• Ратуша (1832 р.).